РЕАЛЬНА ІСТОРІЯ:

Менеджер: Побачив, що ти відмовився від запрошення на соціальну годину нашої компанії в четвер.
Працівник: Так, я не зможу бути присутнім.
Менеджер: А чому ні?
Працівник: Я починаю о 19:00 і закінчую працю о 17:00.
Менеджер: Це соціальна зустріч для сприяння командному духу. Вона не входить до вашої щоденної роботи.
Працівник: Ну, сприяння командному духу для створення згуртованого робочого середовища та досягнення цілей відділу — це, технічно, робота. Якщо б подія співпадала з моєю робочою зміною, я б був присутній.
Менеджер: Це смішно. Тоді час із колегами зараз — це для тебе робота?
Працівник: У цьому контексті, так.
Менеджер: ( киває головою в знак незгоди)
Працівник: Чи вважаєте за доцільне перенести подію на останню годину робочого дня? Думаю, тоді зможе прийти більше людей, що допоможе нам досягти загальної мети соціальної години.
Менеджер: У нас є зустрічі і ми працюємо над цим. Я не заберу у когось навіть години з дня.
Працівник: Думаю, це питання пріоритетів.
Менеджер: Можу сказати те саме про вас. Здається, ця робота вам не дуже важлива.
Працівник: Звичайно, між 8 і 17 годинами.
Менеджер: ( завершує імпровізовану зустріч)