Можливість прориву чи політична пастка? Ситуація з ядерною програмою Іран досягає критичного поворотного моменту

Близький Схід входить у історичний перехідний період. Інформація з Haaretz та регіональних джерел свідчить про можливу укладену мирну угоду, яка може бути розроблена для запобігання масштабному конфлікту—з надзвичайно великими наслідками для всього регіону. Міжнародні лідери наразі мають у руках несподівану можливість зменшити ескалацію, але головне питання залишається: чи стане це реальністю, чи це лише стратегічні переговори без реального втілення.

План транспортування урану: збалансоване рішення для розподілу впливу

Щоб уникнути потенційної військової атаки з боку США, на переговорах з’явився один із варіантів: Іран тимчасово припинить розвиток ядерної програми та вивезе 440 кг урану з збагаченням 60% за межі країни. Цей крок продовжить «час вибуху» Ірану— тобто період, необхідний для переробки урану у зброю— і відтермінує його на кілька місяців або навіть років.

Це стратегічний відступ, але для Ірану він може бути прийнятним, оскільки відкриває шлях уникнення руйнівного конфлікту. Однак справжнє питання полягає в тому, хто буде контролювати цей уран— і чи справді Іран довіряє цій стороні.

Неочікувана роль Росії та Туреччини: від традиційних посередників до стратегічного вибору

Цікавою є тенденція до появи двох великих гравців як потенційних посередників. Історія показує, що Росія часто виконувала цю роль у ядерних угодах, але джерела повідомляють, що адміністрація Трампа може віддати перевагу Туреччині— «нейтральній території», більш надійній для зберігання урану Ірану до 2026 року.

Ця зміна відображає глибоку геополітичну стратегію. Обравши Анкару замість Москви, Вашингтон може уникнути залежності від Росії і водночас зберегти контроль через союзника по НАТО. Це тонкий баланс довіри та контролю за впливом.

Тегеран заперечує чи веде таємні переговори? Майбутня конференція в Стамбулі— ключовий момент

Офіційно Тегеран демонструє спокій. Вищі чиновники Ірану наразі заперечують, що будь-яка остаточна угода вже підписана. Однак ця стратегія може бути частиною тонких переговорів—публічно стримуватися, щоб уникнути внутрішнього тиску, водночас продовжуючи діалог у тіні.

Зустріч у Стамбулі цього тижня стане перевіркою. Якщо сторони продовжать обговорення креативно, залишається надія. Якщо ні—ця зустріч може стати «останньою», перед тим як ситуація вийде з-під контролю.

На що роблять ставки

Якщо угода буде укладена і реалізована, ми можемо стати свідками найзначнішого зниження ескалації за останнє десятиліття—перемоги як для миру, так і для глобальної економічної стабільності. Якщо ж план провалиться, фактори невизначеності домінуватимуть, і Близький Схід може увійти у період тривалої нестабільності та хаосу.